ЗАКОН УКРАЇНИ № 160/98-ВР від 4 березня 1998 року
„Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Поняття державної охорони органів державної влади України та посадових осіб

Державна охорона органів державної влади України та посадових осіб    (далі    –    державна    охорона)    –     це     система організаційно-правових,      режимних,      оперативно-розшукових, інженерно-технічних та інших заходів,  які здійснюються спеціально уповноваженими    державними   органами   з   метою   забезпечення нормального  функціонування  органів  державної   влади   України, безпеки посадових осіб та об’єктів, визначених цим Законом.
Не вважаються  державною охороною,  регульованою цим Законом, заходи охоронного характеру,  які здійснюються державними органами з  метою забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, інших осіб та об’єктів, крім визначених цим Законом.

Стаття 2. Правова основа державної охорони

Правову основу  державної  охорони   становлять   Конституція України ( 254к/96-ВР ),  міжнародні договори України,  цей та інші закони України,  акти Президента  України  та  Кабінету  Міністрів України, а також відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері державної охорони.

Стаття 3. Основні принципи державної охорони

Державна охорона  здійснюється   на   принципах   законності, безперервності,   поваги   до  прав,  свобод,  гідності  людини  і  громадянина, єдиноначальності.

Стаття 15. Способи здійснення державної охорони

Державна охорона здійснюється шляхом:
1) пошуку і фіксації даних про протиправну діяльність окремих осіб або груп,  яка загрожує  нормальному  функціонуванню  органів державної  влади  України,  життю  чи здоров’ю,  честі та гідності посадових осіб і членів їхніх сімей, для вжиття  заходів  щодо  її припинення;
2) особистої охорони осіб;
3) охорони об’єктів і підтримання на них відповідного порядку проходу громадян,  проїзду транспортних засобів, проносу і провозу речей (далі – режиму);
4) оснащення об’єктів технічними засобами охорони за  рахунок коштів юридичних осіб, в користуванні яких ці об’єкти перебувають;
5) проведення  профілактичних  заходів  з  метою  запобігання протиправним посяганням.