Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає емоційне вигорання як синдром, що виникає від хронічного стресу на службі (роботі), з яким людина не може впоратися.

 

Найбільш типові ознаки вигорання:

  • відчуття втрати енергії та виснаження,
  • психологічна відстороненість від роботи, почуттям негативізму чи цинізму до своєї роботи,
  • зменшена професійна ефективність.

Тож емоційне вигорання – це проблема, яка стосується кожного з нас. Воно виникає і розвивається через накопичення і непропрацьованість негативних емоцій, що виснажує особистісні ресурси людини. Відбувається свого роду накопичення негативу, який ігнорується та не знаходить адекватного виходу.

 

Стадії вигорання:

Звісно, проблеми й стреси виникають у всіх, проте з вигоранням у професій сфері усе набагато складніше. Це тривалий затяжний процес, який назріває і накопичується впродовж деякого часу, виводячи людину з робочого стану на більш довгий термін. Якщо хронічний стрес, пов’язаний з роботою, триває більше 3 – 6 місяців, це говорить про емоційне вигорання.

Перша – з’являється підвищена втомлюваність та сонливість.

Друга – виникають психосоматичні симптоми у вигляді безсоння, хронічних головних болів, гастриту, проблем з тиском та ін.

Третя – притупляються уявлення про цінності життя, емоційне ставлення до світу стає пласким, людина виявляє байдужість до всього, навіть до власного життя.

 

Причини та профілактика:

ігнорування емоцій, запитайте себе: «Що я зараз відчуваю?», назвіть емоції, прийміть їх без осуду: «Це нормально – відчувати злість, сум»;

накопичення негативних переживань: щоб їх позбутися, використовуйте техніки прощення та відпускання образ, згадайте про спорт чи прогулянки на свіжому повітрі, зважайте на цінність обідніх перерв, вихідних;

монотонність, відсутність новизни: ставте перед собою нові цілі, ускладнюйте завдання;

робота в неробочий час: дотримуйтесь принципу балансу, намагайтеся розмежувати професійне й особисте життя (правило білого халату);

змінюйте пріоритети в житті: визначте свої особистісні цінності;

життя – не тільки робота: пригадайте своє хобі, цікавтеся своїм внутрішнім розвитком.

Для глибокої роботи з емоціями зверніться до психолога. Дбайте про себе, щоби мати сили дбати про інших.